Адреса, через яку будь-який пристрій підключається до нашого комп’ютера, називається IP-адресою (Internet Protocol Address). Наприклад, щоб завантажити веб-сторінку або файл, нам потрібна адреса, за якою цей файл або веб-сторінка буде доставлена. Ця адреса і є IP-адресою.
Існують дві версії IP: IPv4 та IPv6. IPv4 — це стара версія, а IPv6 — новіша. Обидві версії мають свої особливості та функції, але вони різняться в багатьох аспектах. Розуміння цих відмінностей допомагає усвідомити, чому нам потрібен IPv6 у міру зростання та розвитку інтернету.
Що таке IP?
IP-адреса (Internet Protocol address) — це унікальний набір чисел, який присвоюється кожному пристрою, підключеному до мережі, такої як інтернет. Цю адресу можна порівняти з поштовою адресою для вашого комп’ютера, телефону чи іншого пристрою, що дозволяє їм спілкуватися між собою. Коли ви відвідуєте веб-сайт, ваш пристрій використовує IP-адресу, щоб знайти та підключитися до сервера цього сайту.
Типи IP-адрес
- IPv4 (Internet Protocol Version 4)
- IPv6 (Internet Protocol Version 6)
Що таке IPv4?
IPv4-адреса складається з двох частин: мережевої адреси та адреси вузла. Ця версія була введена в 1981 році агентством DARPA і вперше використовувалася в мережах SATNET і ARPANET у січні 1983 року.
IPv4-адреси є 32-бітними числами, що записуються в десятковій системі. Адреса складається з чотирьох чисел, розділених крапками, у діапазоні від 0 до 255, які потім перетворюються у двійковий код для розуміння комп’ютером. Наприклад, IPv4-адреса може виглядати так: **189.123.123.90.**
Формат IPv4 адреси
Формат IPv4-адреси — це 32-бітна адреса, яка складається з двійкових чисел, розділених крапками (.).
Приклад: 192.168.1.1
Недоліки IPv4
- Обмежений адресний простір: В IPv4 обмежена кількість адрес, що недостатньо для зростаючої кількості пристроїв, підключених до інтернету.
- Складне налаштування: IPv4 часто вимагає ручного налаштування або використання DHCP для присвоєння адрес, що може бути трудомістким і схильним до помилок.
- Менш ефективна маршрутизація: Заголовок IPv4 складніший, що може уповільнювати обробку даних і маршрутизацію.
- Проблеми з безпекою: В IPv4 відсутні вбудовані функції безпеки, що робить його більш уразливим до атак, якщо не застосовані додаткові заходи захисту.
- Обмежена підтримка якості обслуговування (QoS): IPv4 має обмежені можливості для пріоритизації певних типів даних, що може вплинути на продуктивність у реальних додатках, таких як відеострімінг та VoIP.
- Фрагментація: IPv4 дозволяє маршрутизаторам фрагментувати пакети, що може призводити до неефективності та збільшувати ризик втрати або пошкодження даних.
- Надлишковість широкомовних повідомлень: IPv4 використовує широкомовні повідомлення для зв’язку з кількома пристроями в мережі, що може створювати зайвий мережевий трафік і знижувати продуктивність.
Що таке IPv6?
IPv6 розроблений на основі IPv4 і є новішою версією інтернет-протоколу, яка значно перевершує IPv4 за складністю та ефективністю. IPv6 вперше був представлений у грудні 1995 року групою Internet Engineering Task Force. IPv6 записується як набір із 8 шістнадцяткових чисел, розділених двокрапками (:). Його довжина становить 128 біт, виражених у вигляді 0 і 1.
Формат IPv6 адреси
Формат IPv6-адреси — це 128-бітна IP-адреса, яка записується у вигляді групи з 8 шістнадцяткових чисел, розділених двокрапками (:).
Приклад: ABCD : EF01: 2345 : 6789 : ABCD : B201 : 5482 : D023
Для переходу з IPv4 на IPv6 існує кілька стратегій:
- Подвійна стекова архітектура: Пристрої можуть одночасно використовувати як IPv4, так і IPv6, що дозволяє їм взаємодіяти з мережами та пристроями, які використовують обидві версії.
- Тунелювання: Цей метод дозволяє користувачам IPv6 передавати дані через мережу IPv4 для зв’язку з іншими користувачами IPv6. Це схоже на створення «тунелю» для трафіку IPv6 через стару систему IPv4.
- Network Address Translation (NAT): NAT допомагає пристроям, які використовують різні версії IP-адрес (IPv4 і IPv6), спілкуватися між собою, перетворюючи адреси так, щоб вони розуміли один одного.
Переваги IPv6 перед IPv4
Найновіша версія IP — IPv6 — має ряд переваг у порівнянні з IPv4:
- Великий адресний простір: IPv6 має більший адресний простір порівняно з IPv4, що необхідно для розширення кількості IP-підключених пристроїв. IPv6 використовує 128-бітну адресу, тоді як у IPv4 — 32-бітну.
- Покращена безпека: В IPv6 вбудовано покращені функції безпеки, такі як аутентифікація даних, шифрування тощо, що робить інтернет-з'єднання більш безпечним.
- Спрощений формат заголовка: У порівнянні з IPv4, IPv6 має більш простий та ефективний формат заголовка, що знижує витрати та збільшує швидкість інтернет-з'єднання.
- Пріоритетизація: IPv6 має потужнішу та надійну підтримку QoS-функцій, що допомагає покращити трафік на веб-сайтах та покращує якість аудіо та відео на сторінках.
- Покращена підтримка мобільних пристроїв: IPv6 краще підтримує мобільні пристрої, забезпечуючи більш швидкі та безпечні з'єднання.
Висновок
Коротко кажучи, IPv4 і IPv6 — це дві версії інтернет-протоколів, які використовуються для ідентифікації пристроїв у мережі. IPv6 — новіша версія, яка пропонує безліч покращень порівняно з IPv4, таких як значно більший адресний простір, краща безпека та ефективніша маршрутизація. Проте IPv4 все ще широко використовується, і перехід на IPv6 триває. Основна відмінність полягає в тому, що IPv6 може обробляти набагато більше пристроїв, що є важливим за умов постійного зростання кількості пристроїв, підключених до інтернету.
